Порушення адаптації – довгий ступор

Порушення адаптації, або «Чому я так довго перебуваю у ступорі?»

Кризові обставини змушують людину адаптуватися до того, чого ми не хотіли, не готувалися та не планували. Це не завжди легко, бо зміни у звичному житті є складним випробуванням для більшості людей.

У кожного з нас є своє «місце», де тепло, тихо, затишно й зрозуміло. У момент втрати цього «місця» людина проходить багато стадій, аби нарешті відчути душею та тілом «я вціліла та адаптувалася». Посередині цього шляху через порушення адаптації людині властиво «зависати у ступорі».

Реакція кожної людини на однакові стресові чинники є абсолютно різною. Це залежить від багатьох факторів, враховуючи вік, темперамент, попередні травматичні епізоди, тобто повний анамнез життя.

Які симптоми розладу адаптації ми можемо спостерігати та на що варто звернути увагу?

нездатність справлятися з обов’язками;
розгубленість у важких ситуаціях;
поганий настрій протягом декількох тижнів;
відчуття тривоги;
соціальна відчуженість;
безсоння;
значне зниження якості працездатності;
емоційна нестабільність;
схильність до спалахів агресії та нездатність її регулювати (раніше вдавалось, а зараз – ні).

Згідно із сучасною міжнародною класифікацією захворювань, постстресові розлади адаптації є такими:

короткочасна депресивна реакція – нетривала (до 1 міс.) легка депресія;
тривала депресивна реакція – легка депресія, що триває до 1 року;
змішана форма тривожної та депресивної реакції – відмічається як тривожна, так і депресивна симптоматика;
реакція з переважанням інших емоційних розладів – наявність тривоги, занепокоєння, частково депресії, гніву, напруження. У даному випадку важливо, аби інтенсивність цих проявів не перевищувала поріг для діагностування інших конкретних психічних розладів;
порушення поведінки – порушення поведінки в соціумі, часте виникнення агресії та гніву.

Турбота про себе – це дбайлива уважність до своїх емоційних проявів і свідома допомога собі. Кожна ваша реакція має значення.